путо

1. Металева кільце, ланцюг або мотузка, якими зв’язують ноги коней або інших тварин, щоб обмежити їх рух; кайдани, колодки.

2. (переносне значення) Те, що позбавляє свободи, сковує волю; гніт, кайдани.

3. (історичне) Дерев’яна колодка з отвором для ноги, що використовувалася як засіб покарання або запобігання втечі.

Приклади вживання

Приклад 1:
25 а Сирена — Σειςήν — слово еллинское, значит — путо, оковы. Так называется урод морскій со прелестным дѣвичіим лицем.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |