пустиця

[pustɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (заст., рел.) Жінка, яка зреклася світу та мирських справ, щоб присвятити себе служінню Богу; черниця, затворниця.

  2. (заст., перен.) Самітниця, відлюдна жінка, яка живе усамітнено, у відокремленні від людей.

  3. (заст., бот.) Народна назва деяких степових або посухостійких рослин, зокрема видів ковили (Stipa).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустиця, р. пустиці, д. пустиці, з. пустицю, о. пустицею, м. пустиці, к. пустице

Більше записів