пустинний

[pustɪnnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який стосується пустелі, властивий пустелі; такий, що знаходиться або живе в пустелі.

  2. Який нагадує пустелю своєю безлюдністю, безплідністю, спустошеністю.

  3. У складі власних назв: що входить до географічних назв, пов’язаних із пустелею (наприклад, Пустинно-Степовий заповідник).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустинний, р. пустинного, д. пустинному, з. пустинного, о. пустинним, м. пустиннім

Приклади з художньої літератури

  • Облітають квіти, обриває вітер
    пелюстки печальні в синій тишині.
    По садах пустинних їде гордовито
    осінь жовтокоса на баскім коні.
    — Володимир Сосюра

Більше записів