пустинницький
[pustɪnnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Стосунковий до пустинника або пустинництва; властивий пустинникові, характерний для нього.
-
Призначений для пустинників, пов’язаний з їхнім життям і діяльністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустинницький, р. пустинницького, д. пустинницькому, з. пустинницького, о. пустинницьким, м. пустинницькім