1. Бути пустким, порожнім; не використовуватися, стояти без діла (про приміщення, землю тощо).
2. Гаяти час даремно, нічого не робити; ледарювати, бездіяльнішати.
3. Розважатися, жартувати, пустувати (частіше про дітей).
Словник Української Мови
Буква
1. Бути пустким, порожнім; не використовуватися, стояти без діла (про приміщення, землю тощо).
2. Гаяти час даремно, нічого не робити; ледарювати, бездіяльнішати.
3. Розважатися, жартувати, пустувати (частіше про дітей).
Приклад 1:
Сьогодні наша братська обитель буде пустувати. Наші орли полетіли на бал «незалежних новаторів».
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”