Значення
-
Ласкаве зменшувальне від слова “пустун” — про малу дитину, яка любить пустувати, гратися, жартувати; малий бешкетник, веселун.
-
(як власна назва) Літературний персонаж, зокрема, один із головних героїв казки-п’єси Лесі Українки “Лісова пісня” (1911) — дух лісу, уособлення його живої, пустотливої та веселої сили; часто зображується як юнак або хлопчик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустунчик, р. пустунчика, д. пустунчикові, з. пустунчика, о. пустунчиком, м. пустунчикові, к. пустунчику