Значення
-
Властивість або стан того, що є пустотілим, тобто має порожнисту, пусту внутрішню структуру при зовнішній цілісності.
-
Абстрактна характеристика предмета, явища або особистості, що позначає внутрішню порожнечу, брак глибини, сутності або вагомого змісту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустотілість, р. пустотілості, д. пустотілості, з. пустотілість, о. пустотілістю, м. пустотілості, к. пустотілосте