пушина

[puʃɪnɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПУШ И НА , и, ж. Те саме , що пуш и нка . Невеличка пушина на рукаві заставила скинути його [ сюртук ], повісити на гвіздкові ( Мирний , IV, 1955, 125); Із неба Сніжина Додолу злетіла – Маленька пушина , Холодна і біла ( Воронько , Коли вирост. крила , 1960, 109); У розпалі літа розкриваються коробочки її [ тополі ] плодів , і споряджене пушинами насіння починає кружляти в повітрі ( Наука .., 9, 1969, 22).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пушина, р. пушини, д. пушині, з. пушину, о. пушиною, м. пушині, к. пушино

Більше записів