пушпул

1. (техн.) Тип електричного перемикача або роз’єму, який для активації потребує натискання, а для деактивації — повторного натискання на ту саму ручку або кнопку (від англ. push-pull).

2. (електроніка) Схема підсилювача або каскаду, в якій два активні елементи (наприклад, транзистори) працюють у протифазі, чергуючись у посиленні позитивної та негативної півхвилі сигналу, що забезпечує більшу потужність та менші спотворення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |