Значення
-
(техн.) Тип електричного перемикача або роз’єму, який для активації потребує натискання, а для деактивації — повторного натискання на ту саму ручку або кнопку (від англ. push-pull).
-
(електроніка) Схема підсилювача або каскаду, в якій два активні елементи (наприклад, транзистори) працюють у протифазі, чергуючись у посиленні позитивної та негативної півхвилі сигналу, що забезпечує більшу потужність та менші спотворення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пушпул, р. пушпула, д. пушпулові, з. пушпул, о. пушпулом, м. пушпулі, к. пушпуле