1. У давньому українському праві — колишній холоп, який отримав волю («пущен на волю») від свого господаря, але певний час (зазвичай рік) зобов’язаний був жити у нього та працювати, перш ніж стати повністю вільним.
2. У широкому розумінні — людина, яку було звільнено з кріпацтва, рабства чи іншої форми особистої залежності; вільновідпущеник.