Значення
-
Невелике заглиблення на череві людини, що є слідом після відпадання пуповини, яка з’єднувала організм плода з плацентою.
-
Центральна або найвища точка чогось; середина, осереддя (переносно).
-
У техніці — деталь у вигляді циліндричного або конічного виступу на валі, що входить у відповідне гніздо іншої деталі для їх з’єднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пуп, р. пупа, д. пупові, з. пуп, о. пупом, м. пупі, к. пупе
Походження слова (Етимологія)
Слово «пуп» у значенні «червоний лак» є зворотним утворенням від прикметника «пунцовий» (червоний, яскраво-червоний). Це означає, що від прикметника було утворено іменник, який позначає червону речовину або матеріал. Подібне явище спостерігається і в російській мові, де «пунц» означає «червоний ситець» або «кумач», і також є зворотним утворенням від «пунцовый». Саме слово «пунцовий» походить, ймовірно, від французького «ponceau» (червоний мак), що вказує на запозичення через західноєвропейські мови. Таким чином, українське «пуп» у цьому значенні є результатом словотвірного процесу, а не прямим запозиченням.