пунктир

[punktɪr] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Лінія, що складається з окремих коротких рисок або крапок, розташованих на однаковій відстані одна від одної.

  2. У переносному значенні: послідовність уривчастих, неповних або розрізнених подій, фактів, думок тощо.

  3. У картографії та геодезії: умовне позначення на картах або планах у вигляді переривчастої лінії для окреслення невизначених, умовних або тимчасових меж, маршрутів тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пунктир, р. пунктиру, д. пунктирові, з. пунктир, о. пунктиром, м. пунктирі, к. пунктире

Більше записів