Словник Української Мови
Буква
Лінія, що складається з окремих коротких рисок або крапок, розташованих на однаковій відстані одна від одної.
У переносному значенні: послідовність уривчастих, неповних або розрізнених подій, фактів, думок тощо.
У картографії та геодезії: умовне позначення на картах або планах у вигляді переривчастої лінії для окреслення невизначених, умовних або тимчасових меж, маршрутів тощо.
Приклад 1:
Марно шукати тут детальних описів, хронологічної послідовности, фактографічної повноти, натомість є свідомий мемуарний пунктир «Із Книги Споминів». Мандрівка пожовклими сторінками маминих щоденників — це вже дещо інша, в «бічному» освітленні версія тих самих подій і персонажів, що перехрещується з моєю.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”