пулька

1. Розмовна назва картярської гри “преферанс“, а також окремої партії в цій грі.

2. Розмовна назва фішки, жетона або іншого предмета, що використовується для обліку очок, штрафів тощо в різних іграх (наприклад, в доміно, в деяких картярських іграх).

3. У переносному значенні (розм.) — справа, операція, підприємство (часто сумнівного характеру).

Приклади вживання

Приклад 1:
А ось саркастичний портрет неназваного, але легко впізнаваного Сергія Єфремова: «Пулька преферансу, висока смушева шапка, піджак, одягнений поверх вишиваної сорочки, вишневий садок біля хати, самотня вулиця на околицях міста, джмелина тиша!.. Як і всі політичні діячі першого двадцятип’ятиліття 20 століття критик говорив, дещо гаркавлячи, пришелепкувато».
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |