пукати

1. Випускати гази з кишечника через задній прохід, зазвичай із характерним звуком.

2. Розриватися, лопатися з глухим звуком (про щось надуте, напружене ато тонке).

3. Робити постріл, стріляти (розмовне, часто про негучний постріл).

4. Швидко та неохайно їсти (розмовне, жартівливе).

Приклади вживання

Приклад 1:
П у к а т и — репатись («зростеш у службі, аж шкіра буде пукати від того росту»); розчахуватись («голова пукає начетверо»); лопатись, тріскатись. Пунт — пункт («це перший пунт»; «це другий пунт»).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |