пугач

[puɦɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Великий нічний хижий птах родини совиних, що має довгі пір’яні «вуха» та потужні лапи; філін (Bubo bubo).

  2. Рідкісне, застаріле позначення для людини, яка лякає, наганяє страх (переважно у фольклорних текстах).

  3. У техніці — пристрій, що видає гучний звук для сигналізації або сповіщення (наприклад, паровий пугач).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пугач, р. пугач, д. пугач, з. пугач, о. пугач, м. пугач, к. пугач

Більше записів