Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “пучок” — невеликий пучок квітів, трави, волосся тощо.
2. (анатом.) Скопчення нервових волокон або клітин у вигляді невеликого вузлика (наприклад, у головному мозку).
3. (бот.) Суцвіття або частина суцвіття у формі невеликого щільного пучка.
Приклад 1:
поволі вибирає напівзів’ялі квітки з пожатого жита і складає їх в пучечок. З хати виходять: , і .
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
ще й не такi були дуби, та й тiї постинали… Зеленiй же хоч до морозу, кучерявий друже, а там… чи дасть бiг ще весни дiждати?.. (Стоїть, смутно похилившись на цiпок). поволi вибирає напiвзiв’ялi квiтки з пожатого жита i складає їх в пучечок. З хати виходять , I . Чого ви спiшитесь?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Лукашева хата починає бiлiти стiнами; при однiй стiнi чорнiє якась постать, що знеможена прихилилась до одвiрка, в нiй ледве можна пiзнати Мавку; вона в чорнiй одежi, в сивому непрозорому серпанку, тiльки на грудях красiє маленький калиновий пучечок. Коли розвидняється, на галявi стає видко великий пеньок, там, де стояв колись столiтнiй дуб, а недалечко вiд нього недавно насипану, ще не порослу морiжком могилу. З лiсу виходить Лiсовик, у сiрiй свитi i в шапцi з вовчого хутра. Л i с о в и к (придивляючись до постатi пiд хатою) Ти, донечко? Се я. Л i с о в и к Невже пустив тебе назад “Той, що в скалi сидить”? Ти визволив мене своїм злочином. Л i с о в и к Ту помсту ти злочином називаєш, ту справедливу помсту, що завдав я зрадливому коханцевi твоєму? Хiба ж то не по правдi, що дiзнав вiн самотнього несвiтського одчаю, блукаючи в подобi вовчiй лiсом? Авжеж!
— Українка Леся, “Лісова пісня”