птеродактиль

[ptɛrodɑktɪlʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Викопний крилатий ящір ряду птерозаврів, що жив у юрському та крейдовому періодах, мав видовжений череп, довгий дзьоб із зубами та крила, утворені шкірястою перетинкою, натягнутою між тілом і сильно витягнутим четвертим пальцем передніх кінцівок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. птеродактиль, р. птеродактиля, д. птеродактилеві, з. птеродактиля, о. птеродактилем, м. птеродактилеві, к. птеродактилю

Більше записів