психотерапія

1. Система лікувальних впливів на психіку людини, а через неї — на весь організм, що використовується для лікування психічних, нервових і навіть деяких соматичних захворювань, ґрунтується на словесному та емоційному контакті лікаря з пацієнтом.

2. Галузь медицини та психології, що вивчає та застосовує такі лікувальні методики.

Приклади вживання

Приклад 1:
Різновиди психотерапії Соціальна індивідуальна психотерапія має своє коріння у соціальній роботі, яку проводили найбільші американські організації наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.. Концепцію цього виду терапії викладено в книгах М. Річмонда « Дружній візит до бідних: керівництво для працюючих у благодійних організаціях» (1899) і «Соціальні діагнози» (1917). Основою цієї терапії у кожному конкретному випадку є: – провести оцінку; – поставити соціальний діагноз ; – взяти його за основу при виборі методу допомоги.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 2:
Психотерапія такого типу – це психотерапія образу ( від англ. image – образ) за допомогою слова – іміджелогія.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |