психотерапевт

Фахівець з вищою медичною освітою, який має спеціалізацію з психотерапії та лікує психічні розлади, неврози, проблеми особистості та поведінки шляхом психологічного впливу (бесіди, аналізу, тренінгу тощо), іноді у поєднанні з призначенням лікарських засобів.

Лікар-психіатр, що пройшов додаткову професійну підготовку з одного або декількох методів психотерапії (наприклад, психоаналіз, когнітивно-поведінкова, гештальт-терапія) і застосовує їх у своїй практиці.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ними були Ф. Перлз, талановитий психотерапевт, засновник гештальт- терапії, В. Сатир, провідний спеціаліст у галузі сімейної медицини, яка змогла розібратися у низці, здавалося б, не вирішуваних проблем у сфері міжособистісних стосунків, і М. Еріксон, всесвітньо відомий гіпнотерапевт, засновник сучасної гіпнотерапії.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |