Значення
-
У давньогрецькій міфології — божество, дух або істота, що супроводжує душі померлих у потойбічний світ (наприклад, Гермес, Харон).
-
У психології (переважно в аналітичній психології Карла Густава Юнга) — символ або архетиповий образ, що виконує роль провідника душі під час перехідних станів, внутрішніх криз або процесу індивідуації, допомагаючи в навігації несвідомим.
-
У ширшому символічному та культурному вжитку — фігура, персонаж або сила, що виконує роль духовного провідника, супроводжуючи індивіда через важливі життєві чи екзистенційні переломи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. психопомпи, р. психопомп, д. психопомпам, з. психопомпи, о. психопомпами, м. психопомпах, к. психопомпи