Словник Української Мови
Буква
1. Розділ психіатрії та психології, що вивчає причини, механізми виникнення, клінічні прояви та перебіг психічних розладів і захворювань.
2. Сукупність патологічних (хворобливих) психічних явищ, процесів та станів у конкретної людини; психічна патологія.
Приклад 1:
Ідея полягає у тому, що на наше повсякденне життя впливають неусвідомлені мотиви (« Психопатологія повсякденного життя», 1901 р.). Різні помилкові дії, забування імен, описки за звичай прийнято вважати випадковостями.
— Котляревський Іван, “Енеїда”