Словник Української Мови
Буква
1. Людина, яка страждає на психопатію — стійку аномалію характеру, що проявляється в дисгармонії особистості, неадекватних емоційних реакціях, нездатності до соціальної адаптації та часто в аморальній поведінці без відчуття провини.
2. У розмовній мові — людина з жорстоким, аморальним, егоцентричним характером, яка зневажає норми суспільства та почуття інших, часто схильна до маніпуляцій та агресивних вчинків.
Приклад 1:
Статуї вавилонських богів, які були святинями і для ассирійців, цар-психопат вивіз до Ассирії. Одним словом, Сінаххеріб мав усі підстави хвалитися, що він знищив Вавилон більш надійно, ніж це зробив би всесвітній потоп… Ассирійське військо також потопило в крові повстання фінікійсько-палестинських царств, стягнувши з них величезну данину.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”