психомоторика

1. Сукупність свідомих рухових актів, що регулюються психікою людини та спрямовані на виконання конкретних цілей.

2. Розділ психології, що вивчає взаємозв’язок між психічними процесами (відчуттями, мисленням, емоціями) та руховими (моторними) реакціями організму.

Приклади вживання

Приклад 1:
Голо- вними компонентами механізму творчості у працях В.В.Клименка ви- ступають такі психічні утворення: ― Почуття, функціями яких є порівняння та оцінювання предметів; ― Уява, необхідна для побудови образу неіснуючого; ― Мислення, призначене для відображення неіснуючого ( відсут- нього у ситуації); ― Енергопотенціал – дає можливість дій (мотиви, воля); ― Психомоторика – необхідна при матеріалізації образів (В.В.Клименко, 1998). Важливу роль у теорії творчості В.В.Клименка відіграє поняття гар- монії між усіма складовими механізму творчості.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |