1. (філософія) Моністична концепція, що розглядає психічні явища як первинну та єдину реальність, а матеріальний світ — як похідний від них або їх прояв.
2. (психологія, істор.) Рідкісний термін для позначення підходу, що намагається пояснити всі складні психічні процеси та явища через дію єдиного первинного принципу або механізму.