1. (в психології) прихильник або представник психомонізму — філософсько-психологічної концепції, що розглядає психічні явища як первинну та єдину реальність, а матеріальний світ — як похідний від них або як прояв психічного.
2. (в мистецтві) автор, який працює в стилі психомонізму — напряму в образотворчому мистецтві, що зосереджується на відтворенні внутрішнього світу, психічних станів та підсвідомих образів людини, часто з використанням символіки та абстрактних форм.