Значення
-
Метод або принцип у літературі, мистецтві, філософії та інших гуманітарних науках, що полягає у всебічному, глибокому зображенні або аналізі внутрішнього світу людини, її психіки, душевних переживань, мотивів поведінки та характерів.
-
Надмірна схильність до психологічного аналізу, до вдавання в тонкощі душевних станів, що часто розглядається як недолік твору або мислення.
-
У філософії — напрям або принцип, що пояснює явища дійсності, особливо соціальні та культурні, виходячи з індивідуальної або колективної психіки, надаючи психологічним чинникам вирішального значення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. психологізм, р. психологізму, д. психологізмові, з. психологізм, о. психологізмом, м. психологізмі, к. психологізме