1. (у фонетиці) приголосний звук, що утворюється з повним замиканням в ротовій порожнині, але з опущеним піднебінним завісом, завдяки чому одночасно з шумом виникає носовий резонанс; належить до сонорних приголосних (наприклад, звуки [м], [н]).
2. (у фонетиці) голосний звук, при вимові якого піднебінний завіс дещо опущений, що надає йому ознак носового резонансу; характерний для деяких мов (наприклад, французької).