Словник Української Мови
Буква
1. Фахівець з психології, людина, яка професійно вивчає психічні процеси, особливості поведінки та свідомості.
2. Людина, яка тонко розуміє психіку, внутрішній світ, мотиви та переживання інших людей.
3. Практикуючий спеціаліст (наприклад, клінічний, консультативний, педагогічний психолог), який надає психологічну допомогу, проводить діагностику, корекцію чи консультування.
Приклад 1:
Вона розумна і психолог, дивіться! — Не бійтесь, Панасе Павловичу!..
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Приклад 2:
Рекомендується студентам спеціальності « Практична психологія», що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень « Бакалавр» та кваліфікацію «Практичний психолог в галузі освіти», а також може використовуватись студентами педагогічних та інших спеціальностей. УДК 159.9(075.8) ББК 88.8я73 ISBN 978-617-673-499-4 © Дуткевич Т. В., 2017.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Приклад 3:
– швейцарський психіатр і психолог – відомий як засновник аналітичної психології. Якщо З.Фрейд говорив про вирішальний вплив на особистість дитячих переживань, то Юнг звернувся до дитинства людського роду.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”