псих

1. Розмовне скорочення від слова “психіатр” — лікар, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні психічних розладів.

2. Розмовне, часто зневажливе позначення людини з важкими психічними відхиленнями або такої, чия поведінка здається неадекватною, дивною, непередбачуваною.

3. У переносному, жартівливому або фамильярному значенні — людина, яка захоплюється чимось до нестями, ентузіаст, фанат (наприклад, “він справжній псих цієї гри”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Знайдеться принаймні один псих, який запевнятиме, ніби твої вірші колись урятували йому життя. Початківці проситимуть у тебе порад і рецензій, метри розшарпуватимуть твої строфи на епіграфи.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |