пшик

[pʃɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Характерний короткий шиплячий звук, що виникає при швидкому виході газу або рідини під тиском (наприклад, при відкриванні пляшки з газованим напоєм).

  2. Перенісне значення: щось нікчемне, незначне, що не має реальної сили, цінності або серйозних наслідків; пуста обіцянка, невиконана загроза або марна спроба.

  3. Розмовне позначення чогось, що швидко закінчилося, не залишивши сліду або вагомого результату; “нічого”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пшик, р. пшик, д. пшик, з. пшик, о. пшик, м. пшик, к. пшик

Більше записів