Словник Української Мови
Буква
Пшениченька — зменшувально-пестлива форма від слова “пшениця”, що використовується для позначення пшениці як рослини, зерна або посіву з відтінком ласки, дрібності або високої якості.
Пшениченька — власна назва, зокрема, може вживатися як неофіційна, народна назва для певних сортів пшениці м’яких (Triticum aestivum) або як місцева назва конкретної ділянки поля, засіяної пшеницею.
Приклад 1:
І Гриша починає тієї, що вони колись співали на Пслі: «Та й понад нашим яром пшениченька ланом, Горою овес…» Латаючи штани, вони розмріяне співали розлогої степової пісні, співали по-парубоцьки, дружно, надзвичайно узгіднено, — і, слухаючи їх, нікому б не могло прийти в голову, що ще недавно один так мордував другого, а другий так клекотів сатанинським гнівом і злобою на першого. Дивлячись на них, Андрієві було не так прикро згадувати про те, що він устругнув зі своїм «сином козацьким», грізним Донцем.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”