1. У музикознавстві — звуковий комплекс, що на слух сприймається як тризвук, але за будовою не відповідає класичному акорду з трьох різноназвних звуків, наприклад, через дублювання одного з тонів у різних октавах або через специфічне розташування голосів.
2. У фонетиці та поетиці — умовна назва для групи з трьох мовних звуків (часто приголосних), яка може сприйматися на слух як єдиний складний фонетичний елемент, але не є ним з точки зору мовної системи.