псевдотека

1. (від “псевдо-” та “-тека”) Фіктивна, неіснуюча бібліотека або колекція, що використовується як метафора або концептуальний прийом у художніх творах, філософських есе або теоретичних дискусіях для позначення уявного зібрання текстів, ідей або знань.

2. (у культурології та мистецтві) Художній проект, інсталяція або літературний твір, що імітує форму бібліотеки, архіву чи каталогу, створюючи вигадану систему знань, часто з метою критики, пародії або дослідження природи інформації та класифікації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |