1. Філософсько-релігійний термін, що позначає вчення або концепцію, яка формально проголошує існування багатьох богів (політеїзм), але на практиці визнає лише одного верховного бога, зводячи інших до ролі підлеглих істот, напівбогів, демонів або явищ природи.
2. У ширшому, переносному значенні — показна, формальна багатосторонність або різноманітність, що насправді приховує монополію, єдину домінуючу сутність або централізовану структуру.