Значення
-
У фізиці та техніці — властивість випромінювання, що лише частково або формально відповідає ознакам когерентності, коли хвилі мають обмежену або штучно створену узгодженість фаз, що не є повною чи стійкою.
-
У переносному значенні — видима, поверхнева або штучна узгодженість, цілісність чи логічність чого-небудь (наприклад, тексту, теорії, системи), що при детальному розгляді виявляється неповною, умовною чи імітаційною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. псевдокогерентність, р. псевдокогерентності, д. псевдокогерентності, з. псевдокогерентність, о. псевдокогерентністю, м. псевдокогерентності, к. псевдокогерентносте