1. У літературознавстві та мистецтві — фіктивна, обманлива кульмінаційна точка в сюжеті твору, яка створює відчуття найвищої напруги, але не є справжньою розв’язкою, часто передуючи основному клімаксу.
2. У біології та медицині — стан, що імітує ознаки клімактеричного періоду (наприклад, у результаті гормональних порушень, хірургічного втручання або прийому певних препаратів), але не є природним віковим клімаксом.
3. У геоморфології — умовна, перехідна стадія в розвитку рельєфу або екосистеми, яка за своїми характеристиками нагадує клімакс (завершальну стабільну фазу), але не є нею через тимчасовість або зовнішні впливи.