Словник Української Мови
Буква
1. Відкрито сказати про щось, що було приховано, зізнатися у вчинку, почуттях або думках.
2. (у чому або зі сл. у присудку) Відверто визнати свою провину, помилку або причетність до чогось.
3. (кому в чому або з інф.) Висловити свої почуття, особливо любовні; зробити любовну зізнання.
4. (у чому) Публічно оголосити про свою приналежність до певних поглядів, віросповідання тощо.
Приклад 1:
А тепер я вбога, мій жаль спадає, наче мертвий лист… Куць Жаль не пристав мені, а все ж я мушу признатися — таки старого шкода, бо він умів тримати з нами згоду. Було, і цапа чорного держить при конях, щоб я мав на чому їздить.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
А тепер я вбога, мiй жаль спадає, наче мертвий лист… К у ц ь Жаль не пристав менi, а все ж я мушу признатися – таки старого шкода, бо вiн умiв тримати з нами згоду. Було, i цапа чорного держить при конях, щоб я мав на чому їздить. Я блискавкою мчу, було, на цапi, а коники стоять собi спокiйно. От сi баби зовсiм не вмiють жити як слiд iз нами, – цапа продали, зрубали дуба. Зрушили умову. Ну й я ж вiддячив їм!
— Українка Леся, “Лісова пісня”