признання

[prɪznɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Офіційне або публічне схвалення, підтвердження чьогось, визнання чьогось законним, правильним або існуючим.

  2. Висловлювання схвалення, поваги, захоплення чи подяки за чиїсь досягнення, заслуги, якості; визнання авторитету, таланту.

  3. Свідоме визнання (усне чи письмове) своєї провини, причетності до чогось, або фактів, що стосуються справи.

  4. У міжнародному праві: односторонній акт держави, яким вона констатує певний фактичний стан чи ситуацію (наприклад, визнання нового уряду, держави).

  5. У філософії та психології: усвідомлення та прийняття чогось як істини, факту або закономірності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. признання, р. признання, д. признанню, з. признання, о. признанням, м. признанні, к. признання

Більше записів