Словник Української Мови
Буква
1. Властивість, яка характеризує когось або щось, відмінна риса, за якою можна впізнати, визначити або відрізнити предмет, явище, особу тощо.
2. (Мед., техн.) Конкретний показник, симптом, ознака, що свідчить про наявність певного стану, захворювання, явища або порушення в роботі механізму.
3. (Матем., лог.) Критерій, властивість, за наявності або відсутності якої об’єкт відносять до певної множини або класу.
Приклад 1:
Служба пропаганди, Схід Е, V 1942 Наша признака: керівництво справами (при відповіді просимо посилатися) Münzstrasse, 12 Fernsprecher: 416241 Ukrainische Paedagogische Institut Kiew, Bulevard Schewtchenko Є намір панів: Аркадія Любченка, проф. Марківського, Петра Горецького, Базилевського, Ковальова залучити для співробітництва на особливій службі Vineta Райхсміністерства На-родньої Освіти і Пропаганди, відділу схід.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
Курява, остання признака життя й ворушіння, вляглась; сонце освітило червоним промінням руїни Сухобрусового добра, а павуки знов забігали по закутках. І смутно дивився праотець Ноє з синами з картини на людську суєту і корисність, на руїни недавнечко помершої навіки жизності.
— Самчук Улас, “Марія”