призначенець

1. Особа, призначена на певну посаду, призначена для виконання певних обов’язків, часто з акцентом на адміністративний або високий державний рівень.

2. У політичному та суспільному дискурсі — людина, яка отримала посаду не в результаті відкритого конкурсу, виборів або заслуг, а завдяки втручанню, протекції чи прямому розпорядженню вищої інстанції, що контролює кадрові призначення.

3. У переносному значенні — той, хто виконує роль, покликаний до чогось долєю або обставинами (застаріле або книжне вживання).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |