призначання

1. Дія за значенням дієслова призначати; призначення кого-, чого-небудь для певної мети, на певну посаду, до певного місця тощо.

2. Призначеність, покликання, місія (як правило, високе, суспільно значуще).

3. Мета, призначення предмета, явища або дії; те, для чого щось призначене, створене, існує.

4. Установа, розпорядження, вказівка, що визначає порядок, строки або умови чого-небудь.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |