призір БукваП 1. (у народній творчості) злий дух, примара, привид, що з’являється перед очима людини; мара. 2. (переносно, рідко) те, що здається, мниме явище; видимість, обман почуттів. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←неандертальцінеандертальський→