прижитий
[prɪʒɪtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який був прижиття (у 1-му значенні), тобто набутий, отриманий за життя людини, а не вроджений.
-
Який став своїм, звичним, прищепився в певному середовищі; прийнятий, засвоєний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прижитий, р. прижитого, д. прижитому, з. прижитого, о. прижитим, м. прижитім