Словник Української Мови
Буква
1. Поступово збирати, накопичувати щось у певній кількості, зазвичай протягом якогось часу.
2. Збирати, підбирати розкидані, розрізнені речі або об’єкти в одному місці.
3. (у розмовному вживанні) Отримувати, отримувати у власність (часто про гроші, дохід).
Приклад 1:
Користуючись деякими своїми знайомствами в сусідніх європейських країнах, я зумів призбирати певні відомості про Стахову діяльність того таємничого періоду, що його, не без дешевих красивостей, автор статті в «Ідеї XXI» розташував «між тією ранньою осінню та наступною ранньою весною». Факти, до яких я тут хочу вдатися, це здебільшого пресові відгуки, свідчення очевидців, поштові листівки, програмки, афіші тощо.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Так само Краєвий Виділ уступав від умови, що потрібну ще на покриття коштів суму слід наперед призбирати, бо, мовляв, вірив, що українське грома- дянство цю суму певно складе. Краєвий Виділ здавав собі ясно справу, що в цьому випадку вхо- дять у рахубу ще й инші обставини, яких при уділюванні субвенції на будови польських театрів не було.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”