Значення
-
(у граматиці) Позначає належність до певного прийменника або пов’язаний з ним; прикметник, утворений від прийменника.
-
(у лінгвістиці) Стосовний до прийменника, що виражає відношення між предметами, ознаками або діями; що має функцію або властивості прийменника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приймовний, р. приймовного, д. приймовному, з. приймовного, о. приймовним, м. приймовнім, к. приймовний