1. Створений або утворений за допомогою прийменника та службового слова (найчастіше дієслова), що разом виражають граматичне значення; характерний для мовних конструкцій, де зв’язок між словами або граматичне значення передається не флексією, а аналітичним способом — через прийменник і службову лексему.
2. У лінгвістиці: такий, що стосується або описує спосіб вираження граматичних відношень (наприклад, відмінкових) за допомогою прийменникових конструкцій, а не синтетичних відмінкових форм.