приявний

[prɪjɑʋnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (у філософії, особливо в працях Г. Сковороди) Той, що реально існує, справжній, дійсний; протилежність уявному, несправжньому.

  2. (заст., рідк.) Те саме, що присутній; той, що є, знаходиться тут, при цьому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приявний, р. приявного, д. приявному, з. приявного, о. приявним, м. приявнім

Більше записів