Значення
-
У міфології та фольклорі — істота, що з’являється з іншого світу (потойбіччя), привид, мара, дух померлого.
-
У переносному значенні — той, хто з’являється несподівано, мовби виникає з нізвідки, часто викликаючи подив або тривогу.
-
Застаріла назва для метеора або комети, що з’являється на небосхилі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. привідець, р. привідця, д. привідцеві, з. привідця, о. привідцем, м. привідцеві, к. привідцю