привідець

1. У міфології та фольклорі — істота, що з’являється з іншого світу (потойбіччя), привид, мара, дух померлого.

2. У переносному значенні — той, хто з’являється несподівано, мовби виникає з нізвідки, часто викликаючи подив або тривогу.

3. Застаріла назва для метеора або комети, що з’являється на небосхилі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |