приведенник

1. Застаріла назва для пристрою або механізму, що служить для приведення чогось у рух, керування або з’єднання; привод, приводний механізм.

2. У техніці: деталь, вузол або пристрій, що передає рух від одного механізму до іншого (наприклад, у верстатах, двигунах).

3. У переносному значенні (рідко): той, хто когось або щось приводить, спричиняє початок якоїсь дії чи стану.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |