Словник Української Мови
Буква
1. Який належить окремій особі, групі осіб або недержавній організації, не є державним або громадським; особистий, непублічний.
2. Який стосується особистого життя, внутрішніх справ і не призначений для загального відома; особистий.
3. Який не пов’язаний зі службовою діяльністю, роботою; неофіційний.
4. Який обслуговує окремих осіб або групи (на противагу масовому, загальнодоступному).
Приклад 1:
Тож якщо приватний сектор нишпорив у пошуках кічових морських пейзажів зі зміщеним кольороподілом, то райкоми-обкоми, партійні санаторії, валютні ресторани та «кімнати відпочинку вищого командного складу ЗС» прикрашали ідеологічно правильні краєвиди, на ілюзорних просторах яких легко було уявити собі євангелістсько-компартійний рай (це там, де кладеться з вівцею, комісар — із викладачкою прикладної лінгвістики, а ІБТ цілує Кокотюху). Перевагу віддавали засніженим вершинам Непалу (змальованим із туристичного путівника Бескидами), захмарному ширянню гордих орлів (подібних на дефіцитних курей із книги «О вкусной и здоровой пище») та індустріальним панорамам матричного майбутнього (за взірець правили шпигунські знімки, що їх зробив 1957 року перший радянський супутник під час космічного дрейфу над автозаводами Форда).
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
При цьому доцільно залучати державний, приватний, іноземний капітал, а також професійних виконавців. Так, у Києві австрійська фірма “GLD Invest” закінчує будівництво двох потужних логістичних центрів – один на лівому березі біля аеропорту Бориспіль – “East Gate Logistics” (50 тис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”